ПРОГНОЗУВАННЯ В ЕНЕРГЕТИЦІ. АСПЕКТИ МЕТОДОЛОГІЇ І ПОЧАТКОВИХ ДАНИХ

Анотація

В роботі розглядається проблема аналізу, моніторингу i прогнозування енергоспоживання. Основою для моніторингу i прогнозування є показники розвитку економіки, енергетики і соціальної сфери з використанням статистичних даних попереднього періоду. Різний характер зміни статистичних даних в галузях економіки, енергетики і соціальної сфери, и їх велика різноманітність вимагає спеціального підходу  для визначення тренда змін. Наведено дані про тимчасові ряди статистичних даних на період 2010-2016. Дано опис методу індикативного аналізу.  Дано опис метода прогнозування макроекономічних показників. Наведено приклади прогнозування для груп індикаторів і узагальненого індикатора енергетичної безпеки як кількісна міра оцінки рівня  енергетичної безпеки країни. Ці індикатори дозволяють показати найбільш проблемні сегменти енергопостачання і оптимізувати рішення, спрямовані на підвищення рівня енергетичної безпеки країни.

Показано, що кризовий стан мають показники наступних сфер економіки: демографічної, праці, рівня життя, інвестиційна, зовнішньоекономічна, сфера науки. Кризовий стан половини сфер економіки свідчить про кризу економічної безпеки в цілому. Для енергетичної безпеки кризовими є індикатори власного виробництва вторинних енергетичних ресурсів, відсутність запасів власних енергетичних ресурсів, високі тарифи на електро - та теплоенергію, малі інвестиційні ресурси для розвитку енергетичної галузі. Загальне погіршення економічної ситуації в країні викликає додаткові ризики для енергетики. З іншого боку, надійне енергопостачання та енергетична безпека є запорукою сталого розвитку економіки та забезпечення економічної безпеки. Облік взаємозв'язків економіки і енергетики при моніторингу та прогнозуванні показників дозволяє виявляти обопільні погрози і попереджати розвиток кризових станів.